 Луценко Вероніка Петрівна, психолог Пасічнянського НВК Школа має бути
храмом добра,
країною спокою,
галактикою дитинолюбства.
Система освіти формує людські якості і закладає ті фізичні, моральні та інтелектуальні ресурси, які людина реалізує у своєму житті. Тому від освіти, її якості залежить те, як людина бачитиме своє місце у світі, реалізовуватиме себе, на які цінності орієнтуватиметься. Випускники і міської, і сільської школи повинні отримувати однаково якісну освіту. Адже у системі ринкових відносин недостатньо освіченій людині рано чи пізно загрожує незатребуваність. Її ніхто не стане утримувати просто так. Роки бездіяльного «відсиджування» робочого часу минули. Більше того, від людини нині очікують якісної, ініціативної, творчої роботи. А ці речі прямо пов'язані з освітою. Ще донедавна наша освіта обходилась без психологічної служби в школі. Жорстоко уніфікована система навчання та ставлення до дитини як до об’єкта педагогічного впливу обмежували інтерес до індивідуальних відмінностей між дітьми. Але ж кожна дитина поєднує в собі як загальнолюдські, так і індивідуальні риси. Вона прагне активізувати себе у світі. Кожен робить це по-своєму. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи має володіти певними вміннями:
• гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях,
•самостійно та критично мислити;
•бачити та формувати проблему (в особистому та професійному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення; •усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;
•генерувати нові ідеї, творчо мислити;
•грамотно працювати з інформацією (уміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставляти їх з аналогічними або альтернативними варіантами вирішення, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);
•бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
•самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня. Щоб розвинути необхідні якості і вміння, потрібно вчителям насамперед враховувати в своїй роботі особливості особистості кожної дитини. Вивчення особистості слугує створенню оптимальних умов для її розвитку, тобто втілює в практику освіти принцип гуманізму, згідно з яким людині, як найвищій цінності суспільства, створюються сприятливі умови для гармонійного розкриття її здібностей і таланту, творчих можливостей. Нині реалізувати цей принцип в значній мірі допомагає психологічна служба школи, яка здійснює психологічний супровід навчально-виховного процесу. Психологічний супровід — це не ситуативні, випадкові, кризові зустрічі. Це цілеспрямована, з обов'язковим урахуванням вікової психології, грамотно спланована робота (з перспективами психологічного супроводу дітей з першого до одинадцятого класу) зі всіма категоріями учасників навчального процесу: дітьми, вчителями, батьками, громадськістю. Якщо йдеться про психологічний супровід дітей, то акценти зміщуються в бік розвитку їхніх взаємин з оточенням, спілкування та пізнавальної діяльності. Як квіти на великій клумбі, так і наші діти — усі дуже різні! Але, незважаючи на це, існують певні періоди розвитку, коли зміни стосуються майже всіх. Тому психологічний супровід спирається на вікові закономірності психологічного розвитку в рамках певного соціально-педагогічного простору. Як садівник створює найкращі умови для росту квітів, але не витягує їх силоміць із землі, щоб вони швидше росли, так і психолог має допомагати дітям зростати в саду нашого суспільства. Основною метою діяльності психологічної служби нашої школи є максимальне сприяння формуванню особистості дітей з врахуванням їхніх індивідуальних особливостей, здібностей, умінь та навичок через широке застосування досягнень психологічної науки. Мета психологічної служби пов’язана з перспективним напрямком діяльності школи, зорієнтованим на оптимізацію навчально-виховного процесу, збереження здоров'я учнів та сприяння їхньому особистісному розвитку. Ця мета реалізовується завдяки поєднанню першочергових і перспективних завдань. Першочергові завдання: 1.Виявлення індивідуальних особливостей учнів як основи пошуку оптимальної для кожної дитини сфери знань чи діяльності. 2.Надання допомоги адміністрації в управлінні процесом розвитку навчально-виховного закладу. 3.Створення умов для позитивної адаптації ліцеїстів до навчання в закладі нового типу. 4.Постійний зв'язок із зовнішнім середовищем — найважливішим чинником, який визначає зміст діяльності навчально-виховного закладу та психологічної служби. Перспективне завдання – формування психологічної готовності особистості до соціального, особистісного та професійного самовизначення. Принципами діяльності психологічної служби є:
1.Принцип науковості — здійснення діяльності на основі досягнень сучасної психології з використанням валідних діагностичних методик, що пройшли апробацію на території України та містять вікові тестові норми.
2.Принцип гуманізації навчально-виховного процесу — пріоритету інтересів особистості дитини.
3.Принцип розвивального характеру діяльності.
4.Принцип сенситивності — урахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності.
5.Принцип індивідуального підходу — урахування індивідуальних темпів та напрямів розвитку особистості дитини та педагога.
6.Принцип діяльнісного підходу — вивчення особистості учнів та педагогів у процесі діяльності, приймаючи за головний показник динаміку розвитку певних якостей особистості.
7.Принцип системності — розгляд явищ у системі навчально-виховного процесу та сукупності взаємодій суб'єктів педагогічного процесу.
Суб'єктами діяльності психологічної служби є: майбутні учні школи, учні I—III ступенів школи, дитячі колективи школи, педагоги та педагогічний колектив, адміністрація школи, батьки учнів. Застосовуються такі форми роботи: індивідуальні, групові, фронтальні в оптимальному співвідношенні. Основними видами професійної діяльності практичного психолога Пасічнянського НВК є:
• просвітницька діяльність (залучення учнів, педагогів, батьків до психологічних знань; формування психологічної культури шляхом проведення лекцій, семінарів, батьківських всеобучів, усних журналів, ділових ігор);
• профілактична діяльність (збереження психічного здоров'я дітей, педагогів, батьків; виявлення відхилень у розвитку особистості (групи, колективу); запобігання конфліктам і
напруженню в міжособистісних стосунках тощо);
• психологічна діяльність (психологічне обстеження учнів, педагогів, батьків; вивчення причин, що ускладнюють діяльність та спілкування між людьми);
• корекційно-відновлювальна та розвивальна діяльність (усунення відхилень в індивідуальному (груповому) розвитку; сприяння у формуванні позитивної життєвої програми та життєвої перспективи). Розвивальні плани та програми розробляються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учня (групи). Наприклад, у середній ланці увага звертається на соціалізацію особистості в мікро- та макросередовищах; у старшій ланці — на розвиток та формування реальної адекватної самооцінювання та оцінювання інших, визначення своїх професійних інтересів, здібностей, вироблення комунікативних якостей, розвиток навичок позитивного виходу з конфліктних ситуацій.
• психологічне консультування (психологічна допомога учням, педагогам, батькам у життєвих ситуаціях, створення умов для вироблення у людини здатності оперувати якомога більшою кількістю варіантів поведінки, вчинків, почуттів тощо з метою забезпечення оптимізації спілкування та взаємодії з людьми, сприяння досягненню людиною мети особистісного росту тощо). Завдяки психологічному супроводу навчально-виховного процесу підвищується рівень психологічної компетенції педагогів, вихователів, батьків, які спілкуються, розвивають юну особистість. До того ж показником ефективності навчально-виховного процесу є не лише знання і вміння школярів, а й рівень їхнього психічного й особистісного розвитку, росту.
| 
